Як юрист може використовувати Facebook у своїй роботі?

У сучасному світі соціальні мережі відіграють важливу роль та стають корисним джерелом інформації. Особливе місце у спілкуванні між людьми стала займати така соціальна мережа як Facebook. Зокрема, після заборони доступу до таких соціальних мереж «Вконтакте», «Однокласники» (згідно з Указом Президента України № 133/2017), українці перейшли на мережу Марка Цукерберга.

Оскільки Facebook є джерелом публічної інформації, юристи та адвокати використовують даний ресурс, зокрема, в рамках збору фактів, доказів для справи, а також в цілому для складання певної картини щодо опонента.

Наприклад, перейшовши на сторінку опонента в Facebook, наведемо як приклад, прокурора, адвокат може побачити у так званих «друзях» суддю, який є головуючим у судовому засіданні по справі де сторонами є згаданий прокурор та адвокат. В даному випадку адвокат може подати клопотання до суду про відвід судді посилаючись на пункт п’ятий частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої: «Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді» та додати до клопотання скріншот зі сторінки судді.

Свою позицію по даному питанню висвітлив колишній Голова Верховного Суду України – Романюк Ярослав Михайлович, який посилається на Бангалорські принципи діяльності суддів, затверджених Резолюцією 2006/23 Економічною та Соціальною Радою ООН від 27 липня 2006 року.

Відповідно до яких: «Суддя повинен наскільки це можливо, вести себе таким чином, щоб звести до мінімуму випадки, які можуть стати підставою для відсторонення його від розгляду справи або від винесення рішення».  

Сам же колишній Голова Верховного Суду України, у коментарі Юридичної Газети, заявив: «Я вважаю, що суддя повинен взяти самовідвід, якщо стороною у розглядуваній ним справі виявиться його «друг із соціальних мереж».

Інше питання на яке необхідно звернути увагу це: чи може бути інформація із Facebook доказом в суді?

15 грудня 2017 року в нашій країні почали діяти новий КАСУ, ГПК та ЦПК України, в яких було введено поняття «електронні докази», проте, вивчаючи судову практику, їх використання зустрічається ще з початку 2000-х років.

Далі буде наведена судова практика, коли скріншоти з соціальної мережи приймалися судами в якості належних доказів.

Так, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №  2а-13438/12/2670 від 21 лютого 2013 року був задоволений позов, а в якості належних доказів суд прийняв скріншот сторінок в Facebook. Висновком суду було твердження, що зробити такі скріншоти могла лише визначена особа, у якій знаходяться ключі для входу до адміністративної частини сайту.

Житомирський апеляційний адміністративний суд у своїй постанові по справі № 806/1123/15 від 01 березня 2017 року з метою перевірки наведених позивачами доводів, судом було досліджено долучені до матеріалів справи роздруківки їхніх особистих сторінок у соціальних мережах в Інтернеті.

Аналогічне дослідження судом роздруківок зі сторінки у Facebook зробив Апеляційний суд Одеської області про що було зазначено в ухвалі по справі № 492/600/16 від 05 квітня 2017 року.

Новокаховським міським судом Херсонської області в заочному рішенні по справі № 661/2910/17 від 22 лютого 2018 року зазначається, що судом були досліджені публікації, в якості доказів, які розміщені в соціальній мережі Інтернет на сторінці Facebook.

Проте, необхідно зазначити, що суди касаційної інстанції, що діяли до 15 грудня 2017 року, визнавали допустимими та належними докази наданих сторонами скріншотів, але після їх експертного дослідження.

Як приклад, можна навести Ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 761/13156/16 від 22 лютого 2017 року. В даній ухвалі судом було зазначено, що апеляційний суд висновок експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 29 лютого 2016 року фактично не дослідив, не дав оцінку тому, чи вперше спірна інформація була розміщена на сторінці у соціальній мережі «Facebook», а тому неповно дослідив усі обставини справи.

Отже, з прийняттям змін до вищезгаданих кодексів, дослідження та подання електронних доказів стає дуже актуальною для учасників справи, проте, така процедура є цілком складною.

Окрім вищезазначеного, у своїй діяльності юристи, адвокати та керуючі партнери юридичних фірм можуть використовувати Facebook, як інструмент, для просування своєї компанії, пошуку нових клієнтів, утримання нинішніх клієнтів та обговорення важливих питань між собою.

До того ж, дану соціальну мережу можна використовувати і як джерело заробітку. Досить часто кваліфіковані юристи створюють профіль у Фейсбуці та допомагають звичайним людям з різних правових питань, проводять усі необхідні процедури, виступають представниками в судах. Як правило, вони надають першу консультацію безкоштовно, а далі вже за гроші.

Заробіток на консультаціях став вже досить популярним заняттям в інтернеті, так надавши одну консультацію, людям часто потрібно ще одна і, зрозумівши, що адвокат дійсно розбирається в питанні, гідно та ефективно представляє та захищає їх інтереси в судах,  до нього у людей буде вже відповідне ставлення.

Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, можна зробити наступний висновок, що у  нашому сучасному світі, для юриста, соціальна мережа Facebook відіграє надзвичайно важливу роль. По-перше,  її можна використовувати як інструмент просування свого юридичного бізнесу, по-друге, можна скласти певну картину щодо опонента по справі та по-третє, використовувати даний ресурс в рамках збору фактів або доказів для справи.

Владислав Лагозінський ,молодший юрист ЮФ “Юрлайн”